Біля мене на лаву сідає жінка і я смикаюся, бо безпомильно вгадую назву її парфумів – «Miss Dior». Ненавиджу їх щиро, від усієї душі. Родичі презентували мамі флакончик, коли слово «Франція» вимовлялося майже завжди тільки в контексті парфумерії. - Франція! – гордо сказала тітка і тицьнула мені сіру коробочку з бантиком. Я понесла подарунок до вітальні, де за накритим столом єдналася сім’я. Дорогою коробочку відкрила і у дверях, загадково посміхаючись, жестом досвідченого фокусника вихопила флакончик за пробку. Пробка залишилася в руках, а флакон впав і розбився. Дім сповнив концентрований запах «Miss Dior». У носі щипало чи то від густої ароматної рідини, чи то сліз. Я з жахом зрозуміла, що чарівника з мене не вийшло, а тільки жалюгідний партач. Родина мов по команді підняла брови і втупилася в скалки на підлозі. У повній тиші на столі парували страви, а дідова рука з чаркою горілки завмерла на півдорозі. - Хтось принесе віник? – запитав дід, і всі заметушилися, забігали, і те, що залишилося від «Франції» і розкоші змели в совок і викинули у смітник. Звісно, мене ніхто й не думав лупцювати – у нас не прийнято карати дітей таким чином. Але мабуть краще б дали ремінця чи нагорлали. З горя я пішла до себе в кімнату і заснула, вкрившись з головою пледом і чомусь затиснувши у руці пробку. Запах тих парфумів прокрадався навіть у сон, довершуючи список усіх моїх дитячих гріхів. І з того часу виробилася звичка поринати у сон, коли на голову падають неприємності, які ти безсилий побороти. Назавтра ніхто не згадав про мою провину. А мимо вітальні спокійно пройти було неможливо – килим просяк нетутешніми ароматичними есенціями, і до наступної осені у кімнаті витав майже матеріальний дух тих нещасливих парфумів. З роками запах розвіявся, аж поки остаточно не щез.
Снег, спасибо за хороший пост, а ситуация то знакома Флакон с духами Fidji "красовался" на краю полки, в ожидании затеста, и... одним движением руки, нечаянно соприкоснулся со стеклянной поверхностью стола. Часть крышки - в флаконе, часть отдельнолежащая :)) И не детский грех... но ОБИДНО....
Бэби, наоборот, это комлимент:) Мне кажется, тут все просто: у Карпы западноукраинский украинский, у меня центральноукраинский украинский:) Западный со своим шармом, особым. Кому-то он ближе, а кому-то и дальше:)
мне, как глубоко русскоязычному патриоту, особенно приятно читать столь высокохудожественные посты! Снеж, искренне завидую мастерскому владению языком.
Снег, не посчитайте обидным, но в вашем исполнении мне так нравится украинский язык! Хотя обычно все наоборот, честно говоря. Опыт чтения на нем у меня ограничивается половиной книжки Ирены Карпы - не осилила. А вас читаю легко и с удовольствием.
Диор - в далекие 80-е - это слово являлось синоним слова шик....чего-то доступного только избранным..."Мисс Диор" маленькая частичка этого шика. И это были мои самые любимые духи... Просто мозг человека устроен так, что некоторые события жизни (хорошие и плохие) он связывает в единый ассоциативный ряд с окружавшими в тот момент звуками, запахами, картинками...
Флакон с духами Fidji "красовался" на краю полки, в ожидании затеста, и... одним движением руки, нечаянно соприкоснулся со стеклянной поверхностью стола. Часть крышки - в флаконе, часть отдельнолежащая :)) 
