Ні, я не пишу цей пост з лікарні для психічно хворих. Нарциси дійсно розцвітають в листопаді, щоправда, за моєю примхою, з флакона Fleur de Narcisse L'Artisan parfumeur. Коли мені особливо сумно і вогник у кінці тоннелю навіть не жевріє, я звертаюся до квітів, які не бояться снігу і холодів і цвітуть, тягнуться до сонця, показуючи таку силу разом з неперевершеною ніжністю, тією тендітною ніжністю, яка рухає гори, що падати духом просто ніяково. Раз на кілька років парфумерний світ видає на-гора щось дійсно геніальне. Навесні 2006-го врожай нарцисів на схилах давно мертвого вулкана Лозер (Овернь, Франція), настільки вразив парфумерів, що ті викупили його весь і випустили восени усього три тисячі флаконів, у кожному з яких сховано сотні цих розквітлих диких первоцвітів. Уявіть, що ви тримаєте величезний оберемок свіжозрізаних жонкілій... Достатньо одного "пшика". Так, це перший і єдиний такий випадок - решта парфумерних нарцисів відгонять карамелями, трояндами, гіацинтами, жасмином, і, о Господи, пачулі, але не цією квіткою. Fleur de Narcisse L'Artisan parfumeur - дикий, не окультурений садовий гібрид, зірваний рукою у тонкій замшевій рукавичці. Але я люблю запах і інших нарцисів - трубчастих білих, які купую щовесни ледь не оберемками і розставляю вдома в кожній кімнаті. Вони пахнуть пилом після дощу, і зовсім трошки - тютюном. І зовсім трошки - нарцисом. P.S. Молюся, щоб наступного року врожай нарцисів в Оверні був ще кращим, ніж тоді.
...а я их хочу полюбить еще в виде чайного сервиза и вышивки на скатерти. В виде рисунка на платье или шархвике тоже пойдет!:)) Но что-то не встречаются пока...
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
