Кто оденет зимнее солнце?
В небе как на флаге японцев...

На старт! Увага! Ма-а-арш! І мільйони ненажерливих споживачів полетять до прилавків магазинів у безумі - скуповувати речі, що втратять свою актуальність одразу після свята з чудернацькою назвою "Старий Новий рік". Перший день зими ще пахне осінньо, але вже оптимістично. Смуток в'янучої природи залишився в минулому. Назавжди до наступної осені. Попереду - сніг, мороз, крига, шлейфи важких солодко-гірких парфумів, змерзлі пальці, активність навпіл з непереборною сонливістю і нестримне бажання поринути у літо, хоча б на хвилинку, хоча б на секундочку. Але штучно синтезовані аромати стиглих фруктів не допомагають. Бо хто ж одягає шовк, коли за вікном у кращому випадку нуль по Цельсію? Треба загортатися у кашмірно-ванільні, пекучо-цинамонові аромати, ті, що гріють, навіть коли на тобі немає зовсім ніякого одягу. Колись я навіть не підозрювала, що існують на світі парфуми, імітуючі запах ванілі чи інших конди ... Читать дальше »