Шматок дикого узбережжя Чорного моря здавався чимось нереальним після року життя у лабетах мегаполіса. Теплий пісок кольору платини і крики ненажерливих мартинів - це майже нірвана. А якщо додати запахи степу, над яким не встигла поглумитися всюди(с)суща цивілізація... Я не впевнена, чи пізнають мої нащадки аромат диких степових гвоздик, кермеку і Elaeagnus commutata... Але я не про шмарклірику. Я про парфуми, як завжди, звісно. Збираючи валізу, подумалося: "Що би взяти з численної колекції?" - і кинула флакончики з Eau des Merveilles Hermes, Fleur de Narciss L'Artisan Parfumeur, Ofresia Diptyque, Stephen Johnes Millinery Comme des Garcons (то вам не жарти - аромат фіалки, на яку гепнувся метеорит!), Fourreau Noir Serge Lutens. Мені уявлялося, яким чудовим буде післясмак нарцисів на шкірі після солоної води. Як чудово вібруватиме орієнтальний "Чорний Футляр" розжареної південної ночі, на балконі вілли (ненавиджу слово "дача"), з якого зорі здаються такими
... Читать дальше »
